Спецпроект

Верховна Рада святкуватиме "звільнення від Речі Посполитої"

Верховна Рада підтримала постанову про відзначення на державному рівні 360-річчя з часу битви під Берестечком.

Ініціатором проекту постанови є народний депупат від НУНС Петро Ющенко, повідомляє офіційний сайт ВР.

"У 2011 році виповнюється 360 років з часу битви війська Богдана Хмельницького під Берестечком (28.06 - 10.07.1651), - йдеться у пояснювальній записці до проекту. - Враховуючи велике історичне значення цієї події для визволення України від Речі Посполитої та її роль у патріотичному вихованні українських громадян, ця знаменна дата заслуговує на відзначення на державному рівні".

282 голосами парламент постановив:

1. Відзначити на державному рівні 360-річчя з часу битви під Берестечком.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
- у двотижневий термін з дня прийняття цієї Постанови утворити організаційний комітет з підготовки та проведення заходів щодо відзначення 360-річчя з часу битви під Берестечком, включивши до його складу представників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадськості і науковців;
- у двотижневий термін після утворення організаційного комітету розробити та затвердити план заходів, пов'язаних з відзначенням 360-річчя з часу битви під Берестечком, вирішити питання щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення цих заходів.

3. Рекомендувати Державному комітету телебачення і радіомовлення України забезпечити висвітлення в ЗМІ фільмів, історичних хронік та заходів, пов'язаних з відзначенням на державному рівні 360-річчя битви під Берестечком.

4. Запропонувати "Укрпошті" видати серію поштових марок, присвячених події 360-річчя з часу битви під Берестечком.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.