Спецпроект

Анонс: завтра у Києві презентують архів спогадів про початки Незалежності

21 червня 2011 року в Києві відбудеться науковий симпозіум та презентація відкритого архіву "Розпад Радянського Союзу. Усна історія незалежної України 1988-1991".

Про це "Історичну Правду" повідомили організатори заходу.

Український католицький університет (УКУ) представить інтелектуальній та політичній громадськості веб-архів, який є своєрідною хронікою процесу постання незалежної України.

Архів охоплює 72 інтерв'ю з політичними лідерами, дисидентами, дипломатами, журналістами, релігійними діячами, підприємцями, вченими, військовими, розвідниками, які брали участь або були свідками цього процесу в 1988‒1992. УКУ діятиме в Україні як репозиторій відеозаписів і транскриптів.

Відеоінтерв'ю були записані в шести країнах у 1995 та 1996 роках.

Інтерв'ю дали: Леонід Кравчук, Михайло Горбачов, Лєх Валенса, Джеймс Бейкер, В'ячеслав Чорновіл, Мустафа Джемілєв, Євген Марчук, Юрій Щербак, Віталій Коротич, Яцек Куронь, Вітаутас Ландсбергіс, Сергій Набока, Іван Плющ, Мирослав Попович, Джордж Сорос, Галина Старовойтова, Станіслав Шушкевич, Анатолій Зленко та інші відомі суспільні та державні діячі.

Проект розпочинається дослідженням національних рухів та громадських об'єднань, що зароджувалися в Україні у 1988‒1989, охоплює переговори про підписання нового союзного договору влітку 1991, спробу серпневого перевороту 1991 року, піднесення Бориса Єльцина в Москві та розвиток національного сентименту в республіках і досягає кульмінаційної точки в українському референдумі про незалежність у грудні 1991 та міжнародне визнання України як суверенної держави.

В рамках презентації відео-архіву відбудеться науковий симпозіум за участі викладачів УКУ та учасників проекту "Розпад Радянського Союзу. Усна історія незалежної України 1988-1991".

В програмі симпозіуму передбачено дві сесії: 

- Сесія І. Українська незалежність у ретроспективі: як воно було у 1991 році?

- Сесія ІІ. Українська незалежність у перспективі: як воно буде у 2020 році?

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.