Спецпроект

Знищення Колесниковим "Київської фортеці" підтверджено документально

Проведення НСК "Олімпійським" будівельних робіт біля пам'ятки культурної спадщини "Косий капонір" Національного історико-архатектурного музея "Київська фортеця" здійснюється з порушенням вимог законодавства.

Про це йдеться у акті обстеження та перевірки надання дозвільної документації на роботи біля об'єкту "Косий капонір" за адресою вул.Госпітальна, 24а, повідомив член комісії з розслідування законності проведення робіт на території "Київської фортеці", голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Обстеження проводили Інспекція державного контролю Головного управління охорони культурної спадщини та Державна служба з питань національної культурної спадщини Міністерства культури України.

Згідно з розпорядженням КМДА від 17.05.02 № 979 поряд із пам'ятками історії та культури та в архітектуних охоронних зонах при проектуванні повинна зберігатися історична планувальна структура та цінний природний ландшафт та історична забудова.

Планування в межах зон охорони можуть виконуватися тільки на підставі відповідної містобудівної документації, передпроектних досліджень, на основі яких складаються історико-архітектурні опорні плани.

Ця документація, яка визначена у розпорядженні, не була надана.

Відповідно до Закону "Про охорону культурної спадщини" роботи на зазначені території заборонені без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини. Дозвіл на проведення робіт на зазначені території архітектурно-охоронної зони Головним управлінням охорони культурної спадщини не надавався.

Олександр Бригинець збирається надати відповідні документи у прокуратуру, хоча це мав зробити голова КМДА Олександр Попов.

Нагадаємо, поруч з "Косим капоніром" проводяться будівельні, земляні роботи: в кількох метрах від об'єкта розташовано буронабивні палі, паркан будівельного майданчика розташовано приблизно у двох метрах від стіни пам'ятки, що пошкоджує об'єкт культної спадщини і загрожує знищенням.

"Косий капонір" класифікується як витвір архітектури та інженерного мистецтва, є пам'яткою культурної спадщини національного значення, розташований в межах архітектурної охоронної зони та центрального історичного ареалу Києва.

Нагадаємо, що комісію щодо проблем "Київської фортеці" було створено 12 травня за розпорядженням голови КМДА Попова після того, як 28 квітня почалися будівельні роботи на території Фортеці, що призвели до знищення ряду історичних споруд.

16 травня комісія з розслідування законності проведення робіт на території музею звернулася до представників НСК "Олімпійський" з вимогою припинити будь-які будівельно-монтажні роботи до з'ясування обставин та отримання висновків комісії.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі. 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.