Спецпроект

ВР ПРОГОЛОСУВАЛА ЗА СТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО АРЛІНҐТОНУ

Верховна Рада створила національний військовий меморіальний цвинтар. Там ховатимуть учасників усіх військових конфліктів, які "здійснили героїчні вчинки в ім'я українського народу" - від афганців до воїнів УПА?

За відповідний проект постанови номер 8052 проголосували 227 депутатів при мінімально необхідних 226, повідомляє сайт Верховної Ради.

Парламент рекомендує Кабінету Міністрів до 17 червня створити організаційний комітет з питань призначення, створення, відомчої приналежності, функціонування цвинтаря і затвердження його місцезнаходження.

Разом з цим парламент визначив, що кладовище призначено для поховання ветеранів Великої Вітчизняної війни, війни в Афганістані, учасників інших військових конфліктів, військовослужбовців, у тому числі звільнених у запас або у відставку, і членів їх сімей, а також інших осіб, які здійснили героїчні вчинки в ім'я українського народу.

"На таких військових меморіальних кладовищах відбуваються поховання ветеранів Другої світової війни, учасників бойових дій, військовослужбовців, громадян, які вчинили героїчні вчинки в ім'я народу, заслужених державних діячів та осіб, які мають особливі заслуги перед державою, і членів їхніх сімей, - йдеться в пояснювальній записці до постанови.

Незнаному воякові. Православне кладовище Армії УНР

Автори документу - голови громадських об'єднань офіцерів і ветеранів на чолі з нардепом Вадимом Колесніченком - наводять приклад Арлінґтонського національного кладовища (США) як зразок таких поховань: "На ньому знайшли свій останній притулок більше 230 тисяч американських ветеранів... всіх військових конфліктів та членів їхніх родин... Щорічно Арлінґтон відвідує 4 мільйони людей".

Комітет ВР з питань національної безпеки та оборони підтримав проект постанови з урахуванням зауважень.

"Я виступив проти того, щоб цвинтар розміщувався в Биківні, як пропонувалося, щоб не відсовувати в тінь існуючий заповідник "Биківнянські могили", - сказав "Історичній Правді" голова комітету ВР з питань нацбезпеки і оборони Анатолій Гриценко.

За словами Гриценка, на військовому меморіальному кладовищі будуть здійснюватися похорони всіх українських ветеранів, які гідно захищали Батьківщину.

"В документі про створення цвинтаря немає згадки про якусь ідеологію, - підкреслив голова комітету. - Всі люди, які захищали країну і гідно виконували свій обов'язок, мають бути вшановані. Незалежно від того, в якій армії вони воювали".

Під час реалізації постанови Кабінетом міністрів можуть відбуватися зміни, прогнозує Гриценко. Приміром, уряд може відмовитися від запропонованих Колесніченком "філій" меморіального військового кладовища в обласних центрах і містах - адже це нівелюватиме саму ідею загальнонаціонального пантеону.

Видатні українці у світі: хто і де похований?

"Загальна сума необхідних коштів складає 5,6 млн гривень у разі створення Національного військового меморіального кладовища в с. Биківня (м. Київ) як заплановано", повідомляється у пояснювальній записці.

Головне юридичне управління ВР рекомендувало депутатам відхилити проект постанови як такий, що не відповідає Конституції, але вони все одно проголосували "за" - фракції ПР, комуністів і блоку Литвина, група "Реформи заради майбутнього", троє позафракційних і по одному депутату з фракцій БЮТ і НУ-НС.

Нагадаємо, що у жовтні 2010 року народним депутатам не вистачило двох голосів, щоб прийняти цю постанову. Там передбачалося, що військове меморіальне кладовище буде розміщене в селищі Биківня на східній околиці Києва.

У листопаді 2010 року в Івано-Франківську була створена громадська комісія з перепопоховання в Україні праху Степана Бандери, члени якої висловилися за побудову великого пантеону героїв визвольних змагань.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.