Спецпроект

ВР ПРОГОЛОСУВАЛА ЗА СТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО АРЛІНҐТОНУ

Верховна Рада створила національний військовий меморіальний цвинтар. Там ховатимуть учасників усіх військових конфліктів, які "здійснили героїчні вчинки в ім'я українського народу" - від афганців до воїнів УПА?

За відповідний проект постанови номер 8052 проголосували 227 депутатів при мінімально необхідних 226, повідомляє сайт Верховної Ради.

Парламент рекомендує Кабінету Міністрів до 17 червня створити організаційний комітет з питань призначення, створення, відомчої приналежності, функціонування цвинтаря і затвердження його місцезнаходження.

Разом з цим парламент визначив, що кладовище призначено для поховання ветеранів Великої Вітчизняної війни, війни в Афганістані, учасників інших військових конфліктів, військовослужбовців, у тому числі звільнених у запас або у відставку, і членів їх сімей, а також інших осіб, які здійснили героїчні вчинки в ім'я українського народу.

"На таких військових меморіальних кладовищах відбуваються поховання ветеранів Другої світової війни, учасників бойових дій, військовослужбовців, громадян, які вчинили героїчні вчинки в ім'я народу, заслужених державних діячів та осіб, які мають особливі заслуги перед державою, і членів їхніх сімей, - йдеться в пояснювальній записці до постанови.

Незнаному воякові. Православне кладовище Армії УНР

Автори документу - голови громадських об'єднань офіцерів і ветеранів на чолі з нардепом Вадимом Колесніченком - наводять приклад Арлінґтонського національного кладовища (США) як зразок таких поховань: "На ньому знайшли свій останній притулок більше 230 тисяч американських ветеранів... всіх військових конфліктів та членів їхніх родин... Щорічно Арлінґтон відвідує 4 мільйони людей".

Комітет ВР з питань національної безпеки та оборони підтримав проект постанови з урахуванням зауважень.

"Я виступив проти того, щоб цвинтар розміщувався в Биківні, як пропонувалося, щоб не відсовувати в тінь існуючий заповідник "Биківнянські могили", - сказав "Історичній Правді" голова комітету ВР з питань нацбезпеки і оборони Анатолій Гриценко.

За словами Гриценка, на військовому меморіальному кладовищі будуть здійснюватися похорони всіх українських ветеранів, які гідно захищали Батьківщину.

"В документі про створення цвинтаря немає згадки про якусь ідеологію, - підкреслив голова комітету. - Всі люди, які захищали країну і гідно виконували свій обов'язок, мають бути вшановані. Незалежно від того, в якій армії вони воювали".

Під час реалізації постанови Кабінетом міністрів можуть відбуватися зміни, прогнозує Гриценко. Приміром, уряд може відмовитися від запропонованих Колесніченком "філій" меморіального військового кладовища в обласних центрах і містах - адже це нівелюватиме саму ідею загальнонаціонального пантеону.

Видатні українці у світі: хто і де похований?

"Загальна сума необхідних коштів складає 5,6 млн гривень у разі створення Національного військового меморіального кладовища в с. Биківня (м. Київ) як заплановано", повідомляється у пояснювальній записці.

Головне юридичне управління ВР рекомендувало депутатам відхилити проект постанови як такий, що не відповідає Конституції, але вони все одно проголосували "за" - фракції ПР, комуністів і блоку Литвина, група "Реформи заради майбутнього", троє позафракційних і по одному депутату з фракцій БЮТ і НУ-НС.

Нагадаємо, що у жовтні 2010 року народним депутатам не вистачило двох голосів, щоб прийняти цю постанову. Там передбачалося, що військове меморіальне кладовище буде розміщене в селищі Биківня на східній околиці Києва.

У листопаді 2010 року в Івано-Франківську була створена громадська комісія з перепопоховання в Україні праху Степана Бандери, члени якої висловилися за побудову великого пантеону героїв визвольних змагань.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.