Спецпроект

Анонс: на Львівщині відзначать 67-му річницю створення УГВР

У селі Сприня Самбірського району на Львівщині відзначать чергову річницю створення Української Головної Визвольної Ради.

Про це повідомляють організатори заходу у своїй сторінці на Фейсбуку.

Вони анонсують такий розклад:

9 липня

Фестиваль аматорської патріотичної пісні. Молодіжне таборування. Теренові ігри. Демонстрація фільмів про національно-визвольну боротьбу українського народу в період Другої світової війни. "Повстанська ватра".

10 липня

12:00-13:00 Зустріч гостей - ветеранів УПА з різних регіонів України, представників влади, представників діаспори, молодіжних організацій. Реєстрація груп учасників

13:00 Відкриття пам'ятного знаку УГВР

13:30 Урочисте віче та святковий концерт з нагоди 67-ї річниці створення УГВР

Українська Головна Визвольна Рада - підпільний парламент, який офіційно вважався верховним надпартійним органом влади воюючої України - провела свій перший і останній з'їзд 11-15 липня 1944 року під Самбором.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.