Спецпроект

Історики з усієї країни обговорювали Коновальця

15 червня 2011 р. пройшла Всеукраїнська наукова конференція "Постать на тлі епохи: до 120-річчя від дня народження Євгена Коновальця".

Конференція була проведена Центром досліджень визвольного руху (ЦДВР) спільно з Львівським національним університетом імені Івана Франка, Інститутом українознавства Національної академії наук України та Ювілейним комітетом року Євгена Коновальця, повідомили "Історичну Правду" в ЦДВР.

З привітальним словом виступив ректор Національного університету ім. Франка Іван Вакарчук, який наголосив на важливості дослідження таких знаменних для української історії особистостей як Євген Коновалець.

В. о. директора Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича, д.і.н., проф. М. Литвин наголосив на військовій діяльності полковника УСС Є. Коновальця, який на відміну від тодішнього українського політичного проводу усвідомлював важливість творення армії.

Про важливу роль Є. Коновальця в українському визвольному русі говорив голова Вченої ради ЦДВР к.і.н. Володимир В'ятрович. Порівнюючи політичну та громадську позицію Провідника ОУН та сучасну політичну еліту він зазначив, що Є. Коновалець чітко уявляв Українську державу, як цілісну громаду, підтримував ідею соборності та вважав за необхідне створити власну державу на всіх українських землях. Також В. В'ятрович висловив жаль з приводу того, що вшанування постаті такої величини не відбувається на державному рівні.

Євген Коновалець і наша доба

В рамках конференції відбулася презентація книги київського історика Михайла Ковальчука "На чолі Січових стрільців. Військово-політична діяльність Євгена Коновальця у 1917-1921 роках".

Участь у конференції взяли науковці з Києва, Львова, Одеси, Тернополя, Кременчука, Луцька, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Донецька, Дрогобича. Загалом у конференції взяли 34 історики з усієї України.

Під час конференції діяло 4 секції.

Учасники першої секції розглядали питання, пов'язані з із джерелами та історіографією питання діяльності Є. Коновальця на тлі українського визвольного руху першої третини ХХ ст.

Робота науковців другої секції зосереджувалась на дискутуванні питань, пов'язаних із першим етапом української визвольної боротьби у ХХ ст. і участю у ній Є. Коновальця. Багато сказано про діяльність полковника на чолі найбоєздатнішої військової одиниці УНР - Корпусу Січових стрільців і його відданість ідеї української соборної держави.

У третій секції обговорювали питання становлення і розвитку ідеології українського націоналістичного руху у міжвоєнний період. Особливу увагу звернули на висвітлення фінансово-економічних аспектів ідейної платформи ОУН, стверджуючи їх актуальність для сучасних реалій української економіки.

Науковці, які працювали у четвертій секції розглядали різноманітні аспекти діяльності УВО та ОУН у міжвоєнний час.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.