Спецпроект

ДО 22 ЧЕРВНЯ ГОТУЄТЬСЯ НОВА ХВИЛЯ ПОЛІТИЗАЦІЇ ІСТОРІЇ? (фото)

На цих вихідних у центрі Донецька біля пам'ятника Визволителям пройшов перший мітинг-реквієм за участю більше 700 осіб, приурочений до річниці Великої вітчизняної війни.

Про це повідомляє прес-служба всеукраїнського громадського руху "Ніхто, крім нас".

Ветерани ВВВ міста Донецька символічно передали бойовий червоний прапор Перемоги молодим послідовникам з усеукраїнського громадського руху воїнів-ветеранів "Ніхто, крім нас", який проводить акції "на захист прав і свобод воїнів-інтернаціоналістів, військовослужбовців, воїнів запасу та громадян України".

 "Ніхто, крім нас" - девіз аеромобільних військ України

У мітингу також взяли участь громадські організації "Союз радянських ветеранів", "Екіпаж МВФ СРСР" і ряд молодіжно-спортивних організацій, яких, за твердженням прес-служби, "об'єднує військове братерство".

Планується, що такі акції пройдуть по всій Україні з метою підняття патріотичного духу, формування поваги до своєї історії. І головне - вшанування ветеранів, які захистили Україну.

 Акція біля пам'ятника Визволителям (Донецьк)

"Зустріч ветеранів - це кульмінація об'єднання двох поколінь і згуртованості ветеранів війни і молоді - зазначив лідер руху "Ніхто, крім нас" Олександр Ковальов. - Адже бойовий прапор перемоги - це пам'ять про ту ціну, яка була заплачена людьми за мир у нашій країні. Акція буде проходити і в інших регіонах України, ми постараємося зберегти традицію передачі символу перемоги і в майбутньому".

Нагадаємо, що 9 травня, поки у Львові палили червоні прапори, у Донецьку молоді люди, одягнені у форму десантників, спалили прапор ОУН (бандерівської).

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.