Спецпроект

У Сімферополі розтрощили Дзержинського (ФОТО)

У Сімферополі, в Центральному музеї Тавриди, пошкоджено пам'ятник радянському державному діячеві Феліксу Дзержинському.

Про це повідомив сайт міста Сімферополя з посиланням на директора музею Андрія Мальгіна.

За словами директора, раніше виготовлений з бетону 4-метровий пам'ятник стояв біля Національного університету державної податкової служби, а потім був переданий музею і встановлений у сквері. "Ми хотіли зробити парк скульптур радянського суспільства, тому що ці демонтовані пам'ятники відображають досить цікавий історичний період", - додав керівник музею.

 З цього ракурсу Фелікс Едмундович вгадується хіба що за характерною борідкою

В ніч з суботи на неділю невідомі скинули верхню частину скульптури і розбили її. "Судячи з усього, це не хуліганство, тому що треба було залізти туди і докласти зусиль, це не п'яна молодь, а люди, у яких в голові є певні думки. Там певний характер пошкоджень - били кувалдою", - додав Мальгін.

"До міліції ми не заявляли, оскільки цей пам'ятник ніде не значився і перебував на території, на якій не можна було забезпечити його охорону", - зазначив керівник музею.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.