Спецпроект

Анонс: завтрашні заходи до 70-річчя Миколайчука

У Могилянці відзначать 70-річчя видатного українського кіноактора, кінорежисера і сценариста Івана Миколайчука.

Про це повідомляє Центр кінематографічних студій НаУКМА.

На вшанування пам'яті Івана Миколайчука - одного з творців феномену українського поетичного кіно, Центр кінематографічних студій НаУКМА та редакція журналу "Кіно-Театр" проводять ряд заходів:

Дата і місце: 2 червня 2011 року, четвер, Галерея мистецтв ім. Олени Замостян НаУКМА, вул. Іллінська, 9.

  • Презентація книжки Йоанни Левицької "Повернення до коріння. Українське поетичне кіно" (поч. о 10.30).
  • Вручення премії переможцю конкурсу "Іван Миколайчук. Фільми", проведеним редакцією журналу "Кіно-Театр" (поч. 10. 50).
  • Наукова конференція "Авторський кінематограф Івана Миколайчука" (поч. об 11.00).

У конференції візьмуть участь:

доктори мистецтвознавства Вадим Скуратівський, Ганна Чміль,

кандидати мистецтвознавства Оксана Бут, Ольга Ямборко,

доцента НУТКТ ім. І. Карпенка-Карого Василя Вітра,

народна артистка України Марія Миколайчук,

директор Державного архіву кінофотофонодокументів ім. Пшеничного Ніна Топішко, співробітник Музею Національної кіностудії ім. О. Довженка Раїса Прокопенко, кінокритик Роксоляна Свято, студентки НаУКМА Анастасія Пащенко, Ольга Велимчаниця, Наталя Сосницька.

Ведуча - кінознавець, керівник Центру кінематографічних студій НаУКМА Лариса Брюховецька.

  • Відкриття одноденної виставки "Його в обличчя знали вже мільйони" та перегляд кіноролика "Пам'яті Миколайчука" (автори Василь Ілащук і Тарас Ткаченко)

Іванові Миколайчукові виповнилося б 70 років 15 червня.


Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.