Спецпроект

Медведєв закликав Януковича не переписувати історію

Президент Росії Дмитро Медведєв закликає свого колегу Віктора Януковича "давати відсіч будь-яким спробам переписати історію" про другу світову війну.

"Цей подвиг назавжди залишиться в пам'яті вдячних нащадків. Важливо зберегти правду про події Великої Вітчизняної війни для майбутніх поколінь і давати відсіч будь-яким спробам переписати історію", - йдеться в його вітанні до Дня Перемоги.

"Переконаний, що героїчне минуле наших народів, їхнє прагнення до збереження і збільшення спільної культурної і духовної спадщини буде сприяти подальшому зміцненню відносин стратегічного партнерства між Росією й Україною", - заявив Медведєв.

Він попросив Януковича "передати теплі побажання миру, міцного здоров'я і благополуччя ветеранам війни, що проживають в Україні".

У свою чергу Володимир Путін поздоровив Миколу Азарова і висловив упевненість, що "загартована в роки війни братерська російсько-українська дружба буде і надалі надійною основою для зміцнення відносин стратегічного партнерства між нашими країнами".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.