Спецпроект

Червоні прапори коштуватимуть бюджету мінімум 30 мільйонів?

Для розвішування у всій державі поряд з державними прапорами ще й червоних потрібно мінімум 30 млн грн.

Про це йдеться в заяві громадянського руху "Відсіч".

Нагадаємо, що копія прапору Перемоги має розмір 188 на 82 сантиметри з зображенням п'ятикутної зірки, серпа і молота та написом білими літерами по всій площі полотна скороченої назви 150-ої стрілецької дивізії - "150 стр. ордена Кутузова II ст. Идрицк. див. 79 С.К. 3 У.А. 1 Б.Ф."

"Звернувшись до підприємства, яке виготовляє прапори, ми взнали, що мінімальна ціна виготовлення одного такого прапору (без флагштоку) коштуватиме 40 грн., якщо йдеться про велику партію, - повідомила активістка "Відсічі" зі Львова Ольга Сало. - І це в тому випадку, якщо замовники витрачатимуть бюджетні гроші чесно, а не спокусяться отримати "відкати", якими часто супроводжуються в нашій країні бюджетні витрати.

За словами Ольги, у Франківському районі Львова - який не є найбільшим з шести районів міста - на державні свята вивішується 2800 прапорів. В цілому ж для Львова виконання Закону Верховної Ради коштувало б 700 тисяч грн.

"Екстраполювавши ці цифри на всю Україну, побачимо, що для розвішування у всій державі поряд з державними прапорами ще й червоних потрібно мінімум 30 млн. грн, - зазначила представник громадського руху. - Оскільки в законі не вказується, за які кошти мають виготовлятися ці прапори, а обов'язок їх розвішування лежить на місцевих органах влади, то й виготовляти їх вони муситимуть за кошти своїх місцевих бюджетів, щоб виконати закон".

"У місті Красний Луч Луганської області батьки й учні школи № 15 намагаються врятувати свій навчальний заклад від закриття. На закритті цієї школи місцевий бюджет економить 315 тисяч грн, - додав представник луганського осередку "Відсічі" Іван Жеведь. - Коштів, що мають піти на виготовлення червоних прапорів, з головою вистачить для збереження і школи № 15 в Красному Лучі, і школи № 3 у Лисичанську, і трьох шкіл у Макіївці (№№ 3, 27 і 100), і чотирьох шкіл у Донецьку (№№,111,121,136 і 154), які призначені до закриття".

На думку луганчанина, ветерани підтримали б саме таке використання цих 30 млн. грн., а не фальшиве "вшанування", яке збурює суспільство та викликає у ньому дискусії, що роз’єднують народ”.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.