Спецпроект

В Ленінабаді демонтували Леніна - найвищого в Азії

У Худжанді демонтували найвищий в Таджикистані і всій Центральній Азії пам'ятник Леніну.

Про це повідомляє "Азія плюс". Ввечері 30 травня статую відокремили від постаменту й на вантажівці відвезли в худжандський Парк Перемоги. 31 травня, за інформацією видання, статую почнуть встановлювати там на новий постамент.

На місці пам'ятника Леніну мерія Худжанду збирається побудувати меморіальний комплекс, присвячений засновнику таджицької держави Ісмаїлу Самані.

Мавозолей Леніна: картонна модель для склеювання (АРТЕФАКТИ)

Пам'ятник Леніну в Худжанді, який за радянських часів називався Ленінабад, був поставлений в 1974 році, його висота становить понад 22 метрів разом із постаментом. Пам'ятник відлито з нержавіючої сталі скульптором Миколою Щербаковим, навколо монумента була влаштована площа з фонтаном з каменю і мармуру.

Видання "Азія плюс" передає, що за демонтажем пам'ятника спостерігала в основному місцева молодь. Кілька літніх жінок розплакалися.

Нагадаємо, що у квітні 2011 року в селі Новослобідка під Запоріжжям за сприяння КПУ було відкрито пам'ятник Леніну.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.