Спецпроект

Анонс: фотоальбом про видобуток нафти на Галичині

У Львові презентують фотоальбом інженера-нафтовика, який працював у Бориславі між двома світовими війнами.

3 червня 2011 р., у Центрі міської історії у Львові відбудеться відкриття виставки "Покинутий альбом: Борислав Станслава Рахфала". Початок о 19:00 годині.

У рамках презентації проекту "Покинутий альбом", 03 червня о 17:30, відбудеться лекція професора Марека Янчика (м. Краків, Музей історії фотографії) на тему "Фотографія як документ дилем сучасності".

В основу проекту "Покинутий альбом" лягли фотокартки із домашнього альбому інженера нафтової промисловості Станіслава Рахфала, який випадково знайшли у Бориславі кілька років тому. На виставці представлені також інші документи про галицьке промислове місто періоду 20-30 рр. минулого сторіччя.

 Запрошення від ініціаторів

На той час Борислав уже втратив славу "галицького Клондайку", однак з 1921 по 1925 рік було зафіксовано ситуативний ріст видобутку "чорного золота". На ґрунті цих оптимістичних показників виникали надії на те, що у міста є майбутнє. Ілюзії про стратегічну важливість нафтового басейну у Східній Галичині повністю розвіялися лише після Другої світової війни. 

Станіслав Рахфал (1887-1971) належав до промислової інтелігенції, яка керувала нафтовидобувною галуззю міста. Випускник "Львівської політехніки", він з 1921 року працював на підприємствах бориславсько-дрогобицького нафтового басейну.

В 1944 році, коли Червона армія вдруге прийшла до Борислава, він був змушений рятуватися від переслідувань і поспішно виїхав до Кросна. У своєму домі інженер залишив багато цінних речей, в тому числі й альбом фотографій. У ньому, окрім сімейних фото, збереглися атмосферні портрети робітників та цікаві види промислового міста, обличчя якого сьогодні повністю змінилося.        

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.