Спецпроект

Анонс: фотоальбом про видобуток нафти на Галичині

У Львові презентують фотоальбом інженера-нафтовика, який працював у Бориславі між двома світовими війнами.

3 червня 2011 р., у Центрі міської історії у Львові відбудеться відкриття виставки "Покинутий альбом: Борислав Станслава Рахфала". Початок о 19:00 годині.

У рамках презентації проекту "Покинутий альбом", 03 червня о 17:30, відбудеться лекція професора Марека Янчика (м. Краків, Музей історії фотографії) на тему "Фотографія як документ дилем сучасності".

В основу проекту "Покинутий альбом" лягли фотокартки із домашнього альбому інженера нафтової промисловості Станіслава Рахфала, який випадково знайшли у Бориславі кілька років тому. На виставці представлені також інші документи про галицьке промислове місто періоду 20-30 рр. минулого сторіччя.

 Запрошення від ініціаторів

На той час Борислав уже втратив славу "галицького Клондайку", однак з 1921 по 1925 рік було зафіксовано ситуативний ріст видобутку "чорного золота". На ґрунті цих оптимістичних показників виникали надії на те, що у міста є майбутнє. Ілюзії про стратегічну важливість нафтового басейну у Східній Галичині повністю розвіялися лише після Другої світової війни. 

Станіслав Рахфал (1887-1971) належав до промислової інтелігенції, яка керувала нафтовидобувною галуззю міста. Випускник "Львівської політехніки", він з 1921 року працював на підприємствах бориславсько-дрогобицького нафтового басейну.

В 1944 році, коли Червона армія вдруге прийшла до Борислава, він був змушений рятуватися від переслідувань і поспішно виїхав до Кросна. У своєму домі інженер залишив багато цінних речей, в тому числі й альбом фотографій. У ньому, окрім сімейних фото, збереглися атмосферні портрети робітників та цікаві види промислового міста, обличчя якого сьогодні повністю змінилося.        

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.