Спецпроект

Анонс: виставка фотопортретів бійців Другої світової

4 травня 2011 року в музеї Великої вітчизняної війни в Києві відбудеться відкриття фотовиставки "66. Живі легенди", присвяченої 66-й річниці перемоги над нацистами.

На виставці представлено 84 портрети ветеранів Великої Вітчизняної війни: чоловіки і жінки, піхотинці, артилеристи, танкісти, льотчики, моряки, партизани і підпільники, представники різних військових спеціальностей.

Одні починали воювати в 1941 р. і їм пощастило дійти до Перемоги у травні 1945 р., інші потрапили на фронт пізніше. За плечима цих людей - важкі втрати рідних, близьких і бойових товаришів,  біль поранень, напруга кривавих  боїв,  повоєнна відбудова зруйнованої країни, а ще - довгий і непростий життєвий шлях.

Автор проекту Андрій Саримсаков розповідає, що на ідею створення фотовиставки його наштовхнули доля і розповіді діда-фронтовика, учасника війни з першого до останнього її дня.

Головна мета виставки - активізувати історичну пам'ять суспільства про Велику Вітчизняну війну, привернути його увагу до проблем ветеранів і сприяти вихованню шанобливого ставлення до них. Адже пам'ять - це феномен, який полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду і його ретрансляції у майбутнє.

Як зазначила Любов Легасова, заступник генерального директора Меморіалу з наукової роботи: "Цього року Меморіалу виповнюється 30 років. За час роботи музею його експозиції відвідало 26 млн. осіб. Оригінальність та реліквійність фондової колекції привертає увагу до історії Другої світової війни відвідувачів з усіх куточків світу. І у ці святкові весняні дні з матеріалами виставки ознайомляться тисячі наших гостей. Враховуючи велику кількість молоді, яка відвідує Меморіальний комплекс, ми впевнені, що пам'ять про звитягу і жертовність наших співвітчизників вони збережуть у своїх серцях".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.