Спецпроект

Метро "Республіканський стадіон" перейменовано на "Олімпійськy"

Київрада змінила назву станції столичного метро "Республіканський стадіон" на "Олімпійська".

За відповідне рішення на засіданні сесії 25 травня проголосували 93 депутати, повідомляє "УП.Київ".

Згідно з текстом документа, мета прийняття рішення - уникнення плутанини серед туристів та гостей міста, які приїдуть на Євро-2012, оскільки станція "Республіканський стадіон" знаходиться біля НСК "Олімпійський" (раніше мав назву республіканського).

Комісія Київради підтримала відповідне рішення Київського метрополітену ще у квітні 2011 року.

Нагадаємо, що стадіон на схилах Черепанової гори в Києві влада УРСР вирішила будувати у 1934 році - відразу після того, як столицю Радянської України перенесли з Харкова до Києва. Власне, прийнята в 1936-ому назва "Республіканський стадіон" і означала "головний стадіон республіки".

1961 рік. Центральний стадіон УРСР ще без другого ярусу. Фото з офіційного сайту спорткомплексу "Олімпійський"

Побудований на місці скромного "Червоного стадіону імені Троцького" (1923 рік) спорткомплекс мали відкрити 22 червня 1941 року, але через військово-політичні обставини він був відкритий у червні 1944 року.

У 1967 році на стадіоні добудували другий ярус. У 1981 році було відкрито станцію метро "Республіканський стадіон".

У 1996 році Республіканський стадіон указом президента Кучми було перейменовано на Національний спортивний комплекс "Олімпійський".

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.