Спецпроект

Анонс: виставка до 100-річчя Михайла Сороки

До 100-річчя від дня народження політв'язня Михайла Сороки працівниками Державного архіву Тернопільської області підготовлена документальна виставка: "Михайло Сорока - ідейний патріарх політв'язнів".

Про це повідомляє портал Nter.

У першому розділі виставки представлені документи періоду навчання Михайла Сороки в Тернопільській українській державній гімназії. Цікавими для відвідувачів будуть річні табелі успішності Української державної гімназії в м. Тернополі з оцінками Михайла Сороки та Катерини Зарицької (майбутньої дружини політв'язня, з яким вона прожила тільки кілька місяців, а потім вони переписувалися з-за ґрат - ІП), табель з оцінками Михайла Сороки за 1926-1927 навчальний рік, список учителів гімназії за підписом Мирона Зарицького - батька Катерини Зарицької, вчителя Михайла Сороки.

Окремим розділом представлені статті та публікації у пресі та часописах минулих років про Михайла Сороку, вшанування пам'яті про нього. Особливої уваги заслуговують спогади про Михайла Сороку його сучасників: Кремнярівської Марії, Караванського Святослава, Радигіна Анатоля, Шифріна Аврама, та ін.

Завершує виставку розділ, який представлений матеріалами про перепоховання Михайла Сороки 1991 р. на Личаківському цвинтарі. Сюди також входять матеріали, що розповідають про Катерину Зарицьку.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.