Спецпроект

РАДА ВВЕЛА ХВИЛИНУ МОВЧАННЯ 22 ЧЕРВНЯ

Верховна Рада ввела всеукраїнську хвилину пам'яті по загиблим у роки Великої Вітчизняної війни 22 червня.

За відповідну постанову проголосувало 299 депутатів, повідомляє УП.

Так, Кабміну доручено 22 червня кожного року забезпечувати приспущення державного прапору із чорними стрічками на будинках органів влади, державних підприємствах і установах, закордонних дипломатичних відомствах України.

Як виглядає Хвилина мовчання в Ізраїлі

Також 22 червня о 10.00 забезпечувати хвилину мовчання, "зупинивши на цей час роботу в органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях (крім підприємств, де це не допускається за технологією виробництва), рух громадського та приватного транспорту з подаванням відповідних звукових сигналів".

22 червня кожного року також відбуватиметься обмеження трансляції розважальних програм, а о 10.00 перериватимуть трансляцію радіо і телепередач.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.