Спецпроект

Дерев'яні церкви обладнають сигналізацією на 800 тисяч

Цього року із Львівського обласного бюджету на збереження старовинних дерев'яних храмів виділять 838 тисяч грн.

Їх витратять на протипожежні сигналізації, які сповіщатимуть про вогонь через гучномовець, повідомляє Zaxid.net.

"Ми орієнтувалися на те, щоб в першу чергу забезпечити такими сигналізаціями віддалені села, особливо це стосується гірських районів, а також, звичайно, будемо ними оснащувати пам'ятки національного значення", - наголосив начальник управління охорони історичної спадщини області Василь Івановський.

У Львівській обласні є 660 дерев'яних церков - це найбільша кількість не лише в Україні, але й у світі. За роки незалежності не стало уже 84. В часи окупацій і воєн - менше 50. Часто дерев'яні церкви знищуються через потурання самих релігійних громад, які будують більш, на їхню думку, престижні муровані храми.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.