Спецпроект

На конкурсі Десятинної перемогли два проекти - музею і "важкої" церкви

За результатами голосування щодо проекту забудови території Десятинної церкви переможцями оголошені два проекти.

Про це "УП.Київ" повідомив глава постійної комісії Київради з питань культури і туризму, БЮТівець Олександр Бригинець.

За його словами, у повторному голосуванні взяли участь 14 членів журі. "Не було тільки одного члена журі, який написав лист з проханням доручити його голосування іншій людині, але не дали тій іншій людині проголосувати за нього", - додав Бригинець.

За його словами, в підсумку два проекти набрали по 6 голосів.

Один з них, як заявив Бригинець, передбачає накриття фундаменту Десятинної "скляним хрестом", без побудови музею або церкви, з невеличкою капличкою біля виходу на Пейзажну алею.

Інший проект передбачає будівництво на місці Десятинної "величезної важкої церкви", заявив БЮТівець.

"Ці два проекти оголошені співпереможцями з пропозицією об'єднати дві творчі групи", - сказав Бригинець.

"Журі розділилося на дві частини - це мистецько-наукова частина і адміністративно-церковна. Так от адміністративно-церковна частина підтримувала важку споруду, а інша частина - скляне накриття", - зазначив він.

Також БЮТівець наголосив, що з юридичної точки зору побудувати нову церкву на місці Десятинної неможна, тому що законодавством заборонено будівництво чого-небудь на рештках історичної пам'ятки.  

Як відомо, під час першого голосування журі не змогло обрати кращу концепцію реставрації Десятинної церкви.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.