Спецпроект

Анонс: Йосиф Зісельс про різні ідентичності

Сьогодні, у четвер, 19 травня, в рамках проекту Публічні лекції "Політ.ua" відбудеться лекція правозахисника, віце-президента Конгресу національних громад України Йосифа Зісельса.

 

Тема лекції:  "До питання ідентичностей. Проблеми національної, релігійної та цивілізаційної ідентичності".

Зісельс - випускник фізичного факультету Чернівецького університету, учасник єврейського антикомуністичного руху в СРСР, член Української Гельсінської Групи (1978), політв'язень 1978-1987 рр. Відразу по звільненню створює першу єврейську громадську організацію в УРСР, в 1989 р. - співголова Ваада (Конфедерації єврейських організацій і общин) СРСР.

1992 р. - голова Генеральної Ради Євро-Азійського єврейського конгресу. Виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України, члент наглядової ради Української Гельсінської спілки з прав людини.

Кавалер орденів "За заслуги" і "За мужність".

Початок - о 19.00, в Будинку вчених (вул. Володимирська 45-а, в арку будинку з каріатидами навпроти другого виходу зі   станції   метро "Золоті ворота",  з вул. Володимирської).

Вхід вільний.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.