Спецпроект

Дерево, з якого на Ньютона впало яблуко, захистили від туристів

Яблуню, яка надихнула Ньютона на формулювання закону про всесвітнє тяжіння, захистили від ніг туристів, котрі нищили коріння дерева.

Коріння 400-річної яблуні було пошкоджено від ущільненого ґрунту, що був витоптаний відвідувачами, повідомляє Metro.

Момент, коли Ньютон помітив падіння яблука з дерева, назавжди увійшов до історії науки. Однак дерево, яке надихнуло на визначне відкриття, донедавна було під загрозою через десятки тисяч туристів, котрі щороку відвідують історичне місце.

30-сантиметрової висоти бар’єр довколо дерева потрібен, щоб люди не залазили на нього, не витоптували землю і не здирали кору.

Як ви думаєте, чи захистить від туристів ця скромна вербова огорожа?

За  словами представниці Національного фонду Енн Мойніхан, огляд славетної яблуні став невід’ємною частиною "паломництва" усіх зацікавлених Ньютоном.

"Зараз у нас більш 33 тисяч відвідувачів щороку, і ми стурбовані тим, що фотографування та витоптування землі можуть завдати шкоди дереву, - сказала Мойніхан. - Рослині вже 400 років, але від напливу туристів земля навколо стовбура спресувалася і це пошкодило коріння. Вербова огорожа є простим та негрубим способом зберегти яблуню  для наступних поколінь".

Дерево знаходиться на території маєтку XVII століття Вулсторп (графство Лінкольншир), де Ньютон народився і жив кілька років після навчання в Кембриджському університеті.

За легендою, саме тут видатний вчений 1666 року відкрив закон всесвітнього тяжіння, прогулюючись у саду і помітивши падіння яблука з гілки дерева. "Яблуня Ньютона" була зруйнована під час бурі 1820 року, однак пізніше відновилася зі своїх коренів - хоча вже й не виросла в повноцінне дерево.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.