Спецпроект

Дерево, з якого на Ньютона впало яблуко, захистили від туристів

Яблуню, яка надихнула Ньютона на формулювання закону про всесвітнє тяжіння, захистили від ніг туристів, котрі нищили коріння дерева.

Коріння 400-річної яблуні було пошкоджено від ущільненого ґрунту, що був витоптаний відвідувачами, повідомляє Metro.

Момент, коли Ньютон помітив падіння яблука з дерева, назавжди увійшов до історії науки. Однак дерево, яке надихнуло на визначне відкриття, донедавна було під загрозою через десятки тисяч туристів, котрі щороку відвідують історичне місце.

30-сантиметрової висоти бар’єр довколо дерева потрібен, щоб люди не залазили на нього, не витоптували землю і не здирали кору.

Як ви думаєте, чи захистить від туристів ця скромна вербова огорожа?

За  словами представниці Національного фонду Енн Мойніхан, огляд славетної яблуні став невід’ємною частиною "паломництва" усіх зацікавлених Ньютоном.

"Зараз у нас більш 33 тисяч відвідувачів щороку, і ми стурбовані тим, що фотографування та витоптування землі можуть завдати шкоди дереву, - сказала Мойніхан. - Рослині вже 400 років, але від напливу туристів земля навколо стовбура спресувалася і це пошкодило коріння. Вербова огорожа є простим та негрубим способом зберегти яблуню  для наступних поколінь".

Дерево знаходиться на території маєтку XVII століття Вулсторп (графство Лінкольншир), де Ньютон народився і жив кілька років після навчання в Кембриджському університеті.

За легендою, саме тут видатний вчений 1666 року відкрив закон всесвітнього тяжіння, прогулюючись у саду і помітивши падіння яблука з гілки дерева. "Яблуня Ньютона" була зруйнована під час бурі 1820 року, однак пізніше відновилася зі своїх коренів - хоча вже й не виросла в повноцінне дерево.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.