Спецпроект

Дерево, з якого на Ньютона впало яблуко, захистили від туристів

Яблуню, яка надихнула Ньютона на формулювання закону про всесвітнє тяжіння, захистили від ніг туристів, котрі нищили коріння дерева.

Коріння 400-річної яблуні було пошкоджено від ущільненого ґрунту, що був витоптаний відвідувачами, повідомляє Metro.

Момент, коли Ньютон помітив падіння яблука з дерева, назавжди увійшов до історії науки. Однак дерево, яке надихнуло на визначне відкриття, донедавна було під загрозою через десятки тисяч туристів, котрі щороку відвідують історичне місце.

30-сантиметрової висоти бар’єр довколо дерева потрібен, щоб люди не залазили на нього, не витоптували землю і не здирали кору.

Як ви думаєте, чи захистить від туристів ця скромна вербова огорожа?

За  словами представниці Національного фонду Енн Мойніхан, огляд славетної яблуні став невід’ємною частиною "паломництва" усіх зацікавлених Ньютоном.

"Зараз у нас більш 33 тисяч відвідувачів щороку, і ми стурбовані тим, що фотографування та витоптування землі можуть завдати шкоди дереву, - сказала Мойніхан. - Рослині вже 400 років, але від напливу туристів земля навколо стовбура спресувалася і це пошкодило коріння. Вербова огорожа є простим та негрубим способом зберегти яблуню  для наступних поколінь".

Дерево знаходиться на території маєтку XVII століття Вулсторп (графство Лінкольншир), де Ньютон народився і жив кілька років після навчання в Кембриджському університеті.

За легендою, саме тут видатний вчений 1666 року відкрив закон всесвітнього тяжіння, прогулюючись у саду і помітивши падіння яблука з гілки дерева. "Яблуня Ньютона" була зруйнована під час бурі 1820 року, однак пізніше відновилася зі своїх коренів - хоча вже й не виросла в повноцінне дерево.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.