Спецпроект

Син Азарова забудує стадіон, де "Динамо" зіграло "Матч смерті"? (оновлено о 16:56)

Комітет "Захистимо стадіон "Старт" збирається домагатися скасування в судовому порядку рішення Київської міськради про виведення стадіону "Старт" із переліку спортивних парків.

"Зараз шукаємо юристів, щоб спробувати скасувати рішення Київради від 2010 року, яким стадіон був виведений зі списку спортивних парків", - заявив голова цього комітету Ярослав Новицький в інтерв’ю "Інтерфакс-Україна".

За його словами, в липні 2010 року стадіон "Старт" був проданий Фондом держмайна,  а невдовзі на сайті компанії "Група розвиток" з’явилися зображення будівель, які планувалося побудувати на стадіоні, із пропозиціями про вкладення інвестицій.

Мешканці прилеглих до стадіону мікрорайонів навесні 2010 року організували комітет "Захистимо стадіон "Старт" і мають намір не допустити зникнення стадіону.

Новицький повідомив, що на сьогодні на стадіоні поки не ведуться роботи.Він також повідомив, що комітет, щоб привернути увагу до проблеми, планує організувати реконструкцію подій "Матчу смерті" в рамках святкування 70-річчя звільнення Києва від фашистських загарбників.

Стадіон "Старт" у Києві відомий тим, що в серпні 1942 року на ньому відбувся історичний "Матч смерті" між київським "Стартом" і збірною німецьких льотчиків - командою Вермахту "Флакельф". Відповідно до історичного міфу, після поразки з розгромним рахунком фашисти розстріляли радянських футболістів.

Компанія "Група розвиток", яка хоче забудовувати багатоповерхівками територію стадіону "Старт", контролюється сином прем'єр-міністра Миколи Азарова Олексієм. Раніше громади неодноразово ставали на захист історичних пам'яток, зокрема у Києві та Севастополі.

Сам Микола Азаров пообіцяв вирішити питання з реконструкцією київського стадіону "Старт". Про це він сказав у вівторок, повідомляє прес-служба Кабміну.

Азаров вважає, що історичний стадіон "Старт" в Києві має бути реконструйований. "Стадіон має залишитися і отримати "друге життя". Це важко зробити після його продажу Фондом держмайна, але помилки можна і треба виправляти. Найближчим часом разом з київською владою ми розглянемо це питання", - додав він.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.