Спецпроект

ТАБАЧНИК ВІДМОВИВСЯ ПОКАЗАТИ НОВИЙ ПІДРУЧНИК З ІСТОРІЇ

Міністерство освіти відмовилося надати текст підручника з історії України для 11 класів, який готується до друку.

У відповіді на депутатський запит В'ячеслава Кириленка з вимогою надати для ознайомлення текст підручника з історії, міністр освіти лише вказує авторів підручників для 11 класу з історії України й повідомляє, що "підручники для 11 класу знаходяться у видавництві і готуються до друку".

На думку Кириленка, відмова надати для ознайомлення тексти підручників з історії ще раз підтверджує, що міністр Дмитро Табачник "переписує українську історію", повідомляє УП з посиланням на прес-службу партії "За Україну!".

"Ми неодноразово чули від українських науковців заяви про те, що МОН вимагає вилучити з підручників історії розділи про героїв Крут, Українських Січових Стрільців, визвольну боротьбу УПА в роки Другої світової війни тощо, - зазначив Кириленко. - Відмова надати для ознайомлення текст підручників з історії для 11 класів, які уже знаходяться у друкарнях, на жаль, лише підтверджує слова істориків.

17 березня депутат звернувся з запитом до прем'єр-міністра Азарова з вимогою надати для ознайомлення тексти нових підручників з історії України.

"Зважаючи на неодноразові заяви та дії Дмитра Табачника, спрямовані на перегляд змісту підручників, й викликану цим напругу в середовищі фахівців-істориків і в суспільстві в цілому, загрозу політичного цензурування текстів підручників, прошу дати доручення міністру освіти й науки, молоді та спорту Дмитру Табачнику надати мені як народному депутату України вищезгадані тексти підручників для ознайомлення", - зазначається у ньому.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.