Спецпроект

Колесніков продовжує руйнувати "Косий капонір" задля Євро-2012

Сьогодні, 16 травня, на території Національного історико-архітектурного музея "Київська фортеця" будівельники почали руйнувати бастіон музею "Косий капонір".

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Директор музею В'ячеслав Кулінич, який протягом всіх днів постійно перебуває на місці руйнацій і стежить за подальшими діями будівельників, повідомив голові комісії про те, що до бастіону "Косого капоніра" підтягнули техніку і почали його руйнувати.

За іронією, сьогодні ж почала працювати створена головою КМДА Поповим комісія з розгляду питань, пов'язаних з проведенням НСК "Олімпійський" будівельно-монтажних робіт на території історико-архітектурної пам'ятки-музею "Київська фортеця".

"Можливо, сьогодні на засіданні комісії стане зрозуміло, що і яким чином планує звести на місці музею влада, - зазначив Бригинець. - А також про те, чи існує дозвіл на проведення відповідних робіт?"

Нагадаємо, два тижні тому для будівництва "зони гостинності" Євро-2012 забудовники зруйнували вал - складову частину фортифікацій Косого капоніру.

А кілька днів тому, не зважаючи на втручання міліції, забудовники встановили паркан на території знищених 29 квітня валів Київської фортеці. Будівництво ведеться в 5 метрах від споруди музею "Косий капонір".

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.