Спецпроект

Янукович засудив "сталінську репресивну машину"

Президент України Віктор Янукович закликає українців вшанувати пам'ять жертв політичних репресій 1930-40-их років.

Про це йдеться у переданому УНІАН зверненні глави держави до українського народу в День пам`яті жертв політичних репресій.

"Сьогодні Україна схиляє голову перед пам`яттю мільйонів людей, що стали жертвами тоталітарного режиму у 30-40 роки минулого століття", - підкреслив Янукович.

Президент констатував, що "сталінська репресивна машина винищувала всіх, хто намагався вільно думати, говорити, діяти, творити. Піддавалися неправедному суду, ув`язнювалися, катувалися, виселялися на чужину кращі представники суспільства. Жертвами репресій ставали інтелігенція і священики, робітники і селяни, чоловіки, жінки та діти".

Янукович закликав українців згадати у цей день всіх тих, хто був знищений каральною системою, - незалежно від їхніх поглядів, національності, віросповідання.

"Вважаю за необхідне продовжувати пошук і встановлення імен людей, чий прах покоїться у місцях захоронень жертв політичних репресій у різних куточках України. Повсякденну турботу держави мають відчувати громадяни, які пережили часи терору", - відзначив глава держави.

Президент висловив переконання, що "пам`ять про невинно убієнних не згасне ніколи, бо це потрібно не тільки близьким, рідним, це потрібно всім нам, живим".

"Пам`ять згуртовує нас, щоденно нагадує про цінність свободи та незалежності, додає нам сили та волі для зміцнення власної держави, утвердження демократії, вільного та гідного життя кожної людини", - йдеться у зверненні.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.