Спецпроект

Литовська генпрокуратура хоче допитати Горбачова за погром 1991 року

Генеральна прокуратура Литви збирається допитати екс-президента СРСР Михайла Горбачова у справі про події у Вільнюсі 13 січня 1991.

Про це повідомляє "Політ.Ру" з посиланням на "Інтерфакс".

13 січня 1991 року радянські війська з застосуванням бронетехніки захопили стратегічні об'єкти в столиці Литовської РСР та інших великих містах, в результаті зіткнень загинули 15 чоловік і більше 600 були поранені.

З проханням про допомогу в допиті Горбачова литовська прокуратура звернулася до Генпрокуратури Росії.

Кримінальну справу за події 13 січня 1991 року було порушено ще 20 років тому. У 2010 році відносно 1923 підозрюваних, серед яких 21 росіянин і двоє білорусів, були скасовані терміни давності.

Серед обвинувачених - колишній міністр оборони СРСР Дмитро Язов, вже покійний голова КГБ СРСР Володимир Крючков.

У 1996 році у цій справі були засуджені в тому числі члени ЦК Компартії Литовської РСР Міколас Бурокявічюс і Юозас Ермалавічюс, обидва вже вийшли на свободу.

11 травня 2011 в Литві винесли довічний вирок колишньому бійцеві радянського ОМОНу Костянтину Михайлову за причетність до вбивства митників і поліцейських у 1991 році на контрольно-пропускному пункті на кордоні з Білоруською РСР "Мядінінкай".

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.