Спецпроект

Грицак: у 1932-33 рр. було два Голоди - український і всерадянський

Є потреба говорити не про один, а про два Голоди у 1932-33 рр. Один - всерадянський, а другий - специфічно український, який почався після літа 1932-го, коли Сталін вирішив покарати Україну особливо.

Якби не цей другий голод, то кількість жертв в Україні, можливо, обмежилися б декількома сотнями тисяч. Рішення ж Сталіна коштувало українцям декількох мільйонів додаткових смертей.

Таку думку висловив професор Українського католицького університету, історик Ярослав Грицак у Колумбійському університеті на конференції, присвяченій обговоренню книжки Тімоті Снайдера "Криваві землі".

Інтерв'ю Снайдера про "Криваві землі"

Грицак наголосив, що особливе переплетіння географії, демографії і геополітики різко відрізняло Східну Європу від Заходу Європи, і перетворило цей великий історичний регіон у "землю на крові".

За словами історика, книжку Тімоті Снайдера "Bloodlands" багато хто вважає найбільшою подією минулого 2010 року.

"Жодна інша книжка з історії Східної Європи не викликала такого зацікавлення в англомовному світі та не спричинила таких жвавих дискусій (рецензії на неї з'явилися майже у всіх великих газетах та журналах). Причина такого інтересу - книжка перевертає наші уявлення, якою була перша половина ХХ століття", - сказав Грицак.

Основна теза книжки - головні події першої половини ХХст. розвивалися на території, котру Снайдер називає "кривавими землями" - між Берліном і Москвою. Населення цих земель (білоруси, євреї, поляки, українці та ін.) заплатили найтяжчу ціну - 14 млн людей, які загинули насильницькою смертю між 1932 та 1945 рр.

Найближчим часом одне з київських видавництв має видати україномовний переклад книжки Тімоті Снайдера.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.