Спецпроект

Брат Качинського вважає, що версію замаху виключати рано

Лідер опозиційної партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський вважає, що польська влада має занадто мало інформації, аби остаточно виключити можливість спеціально влаштованої катастрофи літака Ту-154 під Смоленськом, яка забрала життя Президента Польщі Леха Качинського.

Як передає кореспондент УНІАН у Польщі, про це він сказав у програмі "Fakty po Faktach" на телеканалі TVN.

"Не кажу, що замах був, а лише що є занадто мало матеріалу, аби сказати щось остаточно. Не можна цього виключити, не можна підтвердити. Є великий знак запитання у ключовій справі: чому цей літак розбився?", - сказав Качинський.

Політик відзначив, що не бачить помилки польських пілотів, які зійшли на безпечну висоту прийняття рішення про посадку 100 м, на якій пролунала команда "Відходимо" (яка підтверджує, що пілоти не мали наміру посадити літак - УНІАН).

(Згідно зі стенограмою, фраза другого пілота "Відходимо" пролунала на висоті 80 м над дном яру, який знаходиться перед злітно-посадочною смугою аеропорту "Смоленськ-Сєвєрний" і на висоті біля 20 м над рівнем самої смуги - ІП)

За словами брата-близнюка загиблого Президента, власне після того "щось сталося", що призвело до катастрофи.

За даними Ярослава Качинського, генерала Анджея Бласіка насправді не було у кабіні пілотів в останні хвилини польоту, хоч на це і вказують передані росіянами стенограми розмов пілотів.

Він назвав "скандальною провокацією" січневий рапорт МАК, у якому вина за авіакатастрофу покладена на польських пілотів, яких нібито змушував посадити літак "п'яний" А.Бласік, виконуючи завдання Президента.

Ярослав Качинський відзначив, що мав би більшу довіру до матеріалів російського розслідування, якби у ньому брали безпосередню участь польські слідчі, зауваживши, що поляки досі не мають оригіналів "чорних скриньок" польського літака Ту-154.

Нагадаємо, що минулого тижня польська прокуратура виключила версію спеціально організованого замаху на життя президента Польщі Леха Качинського, який загинув в авіакатастрофі під російським Смоленськом 10 квітня 2010 року.

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.