Спецпроект

На Троєщині з'являться вулиці Гришка, Сухомлинського і Вірьовки

15 нових вулиць та провулків Деснянського району отримають назви і будуть носити і імена відомих українських діячів.

Проект рішення "Про найменування нових вулиць та провулків у котеджному селищі "Деснянське" в Деснянському районі м. Києва" внесений до порядку денного пленарного засідання Київради, що відбудеться 14.04.2011 р.

Про це розповів голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Згідно із проектом рішення вулиці Деснянського району носитимуть імена:

- Миколи Гришка (фундатор Національного ботанічного саду НАН України), академік АН УРСР),

- Василя Сухомлинського (публіцист, письменник, поет),

- Андрія Сови (актор),

- Григорія Вірьовки (композитор, хоровий диригент),

- Олександра Білаша (композитор),

- Павла Вірського (танцівник і хореограф, народний артист СРСР)

та інших.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.