Спецпроект

Львівська облрада проти червоних прапорів на 9 травня

Львівська обласна рада вважає неприпустимим вивішування червоних радянських прапорів на всіх адміністративних будівлях 9 травня.

Про це йдеться в заяві "Радянські міфи потрібно знищувати", яку облрада прийняла 5 квітня 71 голосом і скерувала до Житомирської обласної, Одеської і Севастопольської міських рад та кожному народному депутату, повідомляє Zaxid.net.

Облрада висловлює стурбованість законодавчою ініціативою групи нардепів на чолі з комуністом Петром Цибенком, який пропонує вшановувати перемогу СРСР у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років підняттям копії радянського прапора на адміністративних будівлях по всій Україні.

Вона закликає нардепів не підтримувати цей законопроект.

"Житомирська обласна , а також Одеська і Севастопольська міські ради вже прийняли рішення про вивішування в цей день червоних прапорів", - нагадує Львівська облрада.

Вона вважає такі ініціативи "змовою колишніх радянських бюрократів, котрі, маскуючись під українських депутатів та чиновників, та на догоду Росії роблять все для повернення тоталітарних символів неіснуючої держави в сучасну Україну".

Як сказано у заяві, замість того, щоб вшанувати пам’ять 10 мільйонів українців, полеглих у часи Другої світової війни, центральна влада і окремі органи місцевого самоврядування "знову планують організувати бучні відзначення 9 травня, в день так званої перемоги у міфічній Великій Вітчизняній Війні".

"В цей день не маємо жодного морального права говорити про перемогу. Адже  документально засвідчено, що українці зазнали найбільших  втрат в роки війни", - заявляє Львівська облрада й додає, що "значна частина вояків червоної армії йшли у бій не за Сталіна чи за Радянський Союз, а через безжалісний вогонь у спини від загонів НКВД".

Львівська обласна рада вимагає від центральної влади "припинити поширення та увічнення радянських міфів про ВВВ і 9 травня".

"В Україні 21 століття вже не слід жити у світі комуністичної пропаганди про 9 травня. Хоча і сьогодні нащадки колишніх чекістів та їх поплічників, що на 20 році незалежності досі є українськими чиновниками і депутатами, змушують українців відзначати святковими заходами цей день, ще й на додачу з копією прапора держави найбільшого ворога нашої нації", - сказано в заяві.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.