Спецпроект

Росіяни передали полякам усі 14 томів справи про катастрофу під Смоленськом

Росія передала Польщі копії 14 томів кримінальної справи, порушеної 10 квітня 2010 року за фактом авіакатастрофи літака президента Польщі під Смоленськом.

Як повідомили УНІАН у Генпрокуратурі РФ, у рамках виконання запитів про правову допомогу документи представнику Посольства Республіки Польща в РФ Лонгіні Путке передав начальник Головного управління міжнародно-правової співпраці Генпрокуратури Росії Саак Карапетян.

"У переданих 14 томах містяться копії протоколів оглядів місця події, проведених за участю польських археологів, протоколів допитів російських авіадиспетчерів за участю польської сторони, проведених у лютому 2011 року, документи, пов`язані з оглядом місця події й пізнанням загиблих", - йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, що 10 квітня 2010 року урядовий польський літак, на борту якого перебували 96 високопосадовців, розбився під час заходу на посадку на військовий аеродром під Смоленськом. Загинули всі, хто був на борту.

Стенограма переговорів у диспетчерській аеропорту

Пасажири літака, серед яких був і президент Польщі Лех Качинський із дружиною, планували взяти участь у меморіальних заходах до 70-х роковин Катинської трагедії.

17 січня 2011 року МАК оприлюднив остаточний звіт про причини Смоленської авіакатастрофи, де всю провину за трагедію поклав на пілотів Ту-154, які нібито під тиском високопосадовців вирішили посадити машину "за будь-яку ціну".

Разом із тим, за даними польських експертів, пілоти насправді не намагалися посадити машину, але не встигнули своєчасно підняти літак для заходу на друге коло.

Польська комісія орієнтовно в квітні планує оприлюднити матеріали власного розслідування причин катастрофи.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.