Спецпроект

Росіяни передали полякам усі 14 томів справи про катастрофу під Смоленськом

Росія передала Польщі копії 14 томів кримінальної справи, порушеної 10 квітня 2010 року за фактом авіакатастрофи літака президента Польщі під Смоленськом.

Як повідомили УНІАН у Генпрокуратурі РФ, у рамках виконання запитів про правову допомогу документи представнику Посольства Республіки Польща в РФ Лонгіні Путке передав начальник Головного управління міжнародно-правової співпраці Генпрокуратури Росії Саак Карапетян.

"У переданих 14 томах містяться копії протоколів оглядів місця події, проведених за участю польських археологів, протоколів допитів російських авіадиспетчерів за участю польської сторони, проведених у лютому 2011 року, документи, пов`язані з оглядом місця події й пізнанням загиблих", - йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, що 10 квітня 2010 року урядовий польський літак, на борту якого перебували 96 високопосадовців, розбився під час заходу на посадку на військовий аеродром під Смоленськом. Загинули всі, хто був на борту.

Стенограма переговорів у диспетчерській аеропорту

Пасажири літака, серед яких був і президент Польщі Лех Качинський із дружиною, планували взяти участь у меморіальних заходах до 70-х роковин Катинської трагедії.

17 січня 2011 року МАК оприлюднив остаточний звіт про причини Смоленської авіакатастрофи, де всю провину за трагедію поклав на пілотів Ту-154, які нібито під тиском високопосадовців вирішили посадити машину "за будь-яку ціну".

Разом із тим, за даними польських експертів, пілоти насправді не намагалися посадити машину, але не встигнули своєчасно підняти літак для заходу на друге коло.

Польська комісія орієнтовно в квітні планує оприлюднити матеріали власного розслідування причин катастрофи.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.