Спецпроект

На Оболоні з'являться вулиці Аркаса і Сетомльська

Комісія з питань культури та туризму підтримала найменування восьми нових вулиць на новому мікрорайоні Оболоні.

Про це повідомив голова постійної комісії Київради Олександр Бригинець.

За словами депутата, основна частина нових вулиць носитиме назву близьку до історичної назви місцевості або населених пунктів, що знаходяться поруч. Отже, вони мають унікальний, притаманний лише Києву характер: Рожківська, Сваромська, Хотянівська, Сетомльська .

Нагадаємо, що раніше Олександр Бригинець анонсував перейменування оболонської вулиці Мате Залки на Романа Шухевича.

Планується назвати вулицю і на честь Миколи Аркаса (старшого) - українського культурно-освітнього діяча, письменника, історика, композитора, фольклориста. Творчий доробок композитора складають солоспіви, вокальні ансамблі й обробки народних пісень (близько 80). Найзначнішим твором діяча, який приніс йому визнання, стала опера "Катерина" за поемою Тараса Шевченка у 1890 році. А його "Історія України-Руси" була однією з перших вітчизняних історій для простого народу. 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.