Спецпроект

"Пожежа в Биківні не є випадковою" - заява товариства "Меморіал"

Рада Київського товариства "Меморіал" ім. Василя Стуса розповсюдила заяву про вчорашній акт вандалізму, який вчинено на території національного заповідника "Биківнянські могили".

"...Рішення Київради від 28.10.2010 р. виписано так, що виконати його дирекція заповідника ніколи не зможе. Пунктом 8 рішення поставлені умови, за якими заповіднику може бути надана в користування земля, якщо заповідник заплатить 50 млн. грн. Дарницькому лісництву за ліс, що виріс на людській крові і кістках та ще кругленькі суми екологічним, архітектурним, землевпорядним, санітарноепідеміологічним та іншим підрозділам Київської адміністрації.

Інакше, як бізнесом на кістках це рішення не можна назвати.

...Пожежу та знищення господарського будиночку дирекції заповідника можна вважати не випадковою. Все ж працівники заповідника здійснювали нагляд за територією та нещодавно звернулись до Президента і КМУ з приводу масової вирубки та вивозу ділової деревини з заповідника.  Напередодні пожежі були понівечені букви напису «Національний заповідник».

Будинок не електрифікований, а як засвідчив директор заповідника, пожежа розпочалась з даху будинку і в той час, коли велась підготовка заходів до дня пам'яті жертв встановленого Указом Президента".

Товариство "Меморіал" звертається до киян - у суботу, 14 травня, приїхати до Биківнянського лісу для прибирання території, а в неділю, 15 травня, взяти як найактивнішу участь у заходах.

О 12 год.  біля братської могили відбудеться покладання вінків і панахида за участю ієрархів традиційних українських церков.

З 13 год. до 14 год. - Мітинг - Реквієм.

Їхати: До метро ст. Лісова, далі автобусами та маршрутками.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.