Спецпроект

У Будапешті перейменували Московську площу

Депутати міських зборів Будапешта ухвалили рішення про зміну назви 26 міських об'єктів.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на офіційний сайт мерії Будапешта.

У результаті змін з карти міста зникає площа Москви - один їх найбільших транспортних вузлів угорської столиці, з`являються парки імені Папи Римського Івана Павла II і "короля рок-н-ролу" Елвіса Преслі.

Ім`я Елвіса Преслі присвоюється скверові в західній частині міста. Місце обране за підсумками голосування громадян. Співак заявляв про підтримку угорського антирадянського повстання 1956 року.

Московській площі повертають стару назву - за іменем прем'єр-міністра Угорщини Кальмана Селля, яке вона мала до 1951 року.

МЗС РФ вже висловив подив щодо цього перейменування. На брифінгу заступник директора департаменту інформації і преси МЗС РФ Олексій Сазонов зазначив, що "в умовах загального позитивного розвитку наших відносин з Угорщиною таке рішення викликає принаймні подив... Ми не бачимо в цій назві ніякого ідеологічного навантаження. Скоріше ім'я "Москва" втілює взаємний братський інтерес інших держав до Росії, до Москви".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.