Спецпроект

Російський історик: Ющенко не повинен був втручатися в історію. Путін теж

Третій президент України Віктор Ющенко повинен був висловлюватися про історичні події тільки як приватна особа, а не як президент.

Таку думку висловив відомий російський історик і письменник Едуард Радзінський, повідомляє УНІАН з посиланням на "Дзеркало тижня".

"Коли не в усьому грамотний президент Віктор Андрійович Ющенко (можливо, він досить грамотний у фінансових питаннях) розмірковує про предмет, про який не знає ... Має право. Так! Але тільки в приватному порядку, - сказав Радзинський. - Як людина на прізвище Ющенко. Як громадянин України. Але не як перша особа - в політиці. І тут моя думка досить зрозуміла: президенти повинні займатися державними справами, а історики - історією".

Історик навів також приклад Росії, де президентська влада впливає на історичні дослідження.

За словами Радзінського, зараз історією зайнялися президенти: "І тут вже лихо самій історії! ... Нині в Росії створена „спеціальна комісія" при президентові (очевидно, літератор має на увазі комісію з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії при президенті РФ - ІП)  - з питань історії. І це, мабуть, уперше: представники неісторичних відомств, таких як ФСБ, беруть участь разом із деякими фахівцями у „питаннях історії".

"Останнім часом в якості прикладу наводжу один портрет, який висить у Кремлі на видному місці. Портрет Петра Великого. З точки зору Володимира Володимировича Путіна, це, очевидно, зразок для наслідування? А з точки зору не менш шановної людини, Льва Миколайовича Толстого, саме Петро - дегенерат і нелюд. І я б тут дав просту пораду: читати... Читати історію, а не казки", - порадив історик.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.