Спецпроект

У Львові заборонили радянську символіку

Депутати Львівської міської ради заборонили використовувати у Львові символіку СРСР та Комуністичної партії Радянського Союзу.

"За" відповідне рішення 21 квітня під час сесії Львівської міської ради проголосував 71 депутат, повідомляє Zaxid.net.

Як зазначено в ухвалі, рішення прийнято через "можливість розповсюдження у місті Львові символіки неіснуючої тоталітарної держави".

Ухвала забороняє використовувати символіку на території міста, розміщувати її на будівлях державних установ та комунальних підприємствах, а також використовувати її під час масових заходів.

Слід зазначити, що під час обговорення цього питання депутат від "Пори" Андрій Білоус запропонував внести до переліку забороненої символіки - нацистську.

"Адже на футболі часто можна побачити прапори із свастикою", - сказав він.

22 квітня Білоус повідомив, що міська рада Львова заборонила обидві символіки тоталітарних держав - і нацистську, і радянську.

Нагадаємо, 21 квітня 2011 року Верховна рада зобов'язала вивішувати разом із державним українським прапором червоний прапор на свято 9 травня.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.