Спецпроект

У Львові заборонили радянську символіку

Депутати Львівської міської ради заборонили використовувати у Львові символіку СРСР та Комуністичної партії Радянського Союзу.

"За" відповідне рішення 21 квітня під час сесії Львівської міської ради проголосував 71 депутат, повідомляє Zaxid.net.

Як зазначено в ухвалі, рішення прийнято через "можливість розповсюдження у місті Львові символіки неіснуючої тоталітарної держави".

Ухвала забороняє використовувати символіку на території міста, розміщувати її на будівлях державних установ та комунальних підприємствах, а також використовувати її під час масових заходів.

Слід зазначити, що під час обговорення цього питання депутат від "Пори" Андрій Білоус запропонував внести до переліку забороненої символіки - нацистську.

"Адже на футболі часто можна побачити прапори із свастикою", - сказав він.

22 квітня Білоус повідомив, що міська рада Львова заборонила обидві символіки тоталітарних держав - і нацистську, і радянську.

Нагадаємо, 21 квітня 2011 року Верховна рада зобов'язала вивішувати разом із державним українським прапором червоний прапор на свято 9 травня.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.