Спецпроект

В Криму заснували нагороду "70 років партизанського руху"

Верховна Рада Автономної республіки Крим заснувала нагрудний пам'ятний знак "70 років партизанського руху в Криму".

Як передає кореспондент УНІАН, відповідне рішення ухвалено сьогодні на пленарному засіданні сесії кримського парламенту.

Як зазначено в пояснювальній записці до ухваленого рішення, проект підготовлено з метою підготовки до святкування 70-річчя початку партизанського руху в Криму в роки Великої Вітчизняної війни, а також з метою гідного вшанування ветеранів, які брали участь у партизанському й підпільному русі в Криму.

Для реалізації проекту будуть потрібні додаткові кошти в бюджеті Криму на 2011 рік, передбачені на культуру та мистецтво (заходи з відзначення пам`ятних дат, свят, проведення оглядів-конкурсів, фестивалів тощо). При цьому обсяг фінансування в документі не уточнюється.

Раді міністрів АРК доручено до 1 вересня 2011 року забезпечити виготовлення 500 нагрудних пам`ятних знаків і посвідчень до них.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.