Спецпроект

П'ять португальських міст визнали Голодомор геноцидом

П'ять португальських міських рад визнали Голодомор 1932-33 років в Україні геноцидом проти українського народу.

Про це повідомляють "Коментарі" з посиланням на голову Спілки українців Португалії Павла Садоху.

За словами Садохи, таким чином португальські муніципалітети висловили свою солідарність з українцями, які проживають в їх адміністративних одиницях.

Голова Спілки українців також сказав, що голови українських громадських організацій порівняли ставлення до українців у Португалії і Росії.

"Зараз українські громадяни, які проживають у Португалії, на рівні з португальськими громадянами захищені законом, безперешкодно створюють громадські організації за етнічною ознакою і суботні українські школи, - зазначив Садоха. - Позитивний внесок українських трудових мігрантів в економіку Португалії було відзначено в 2008 році, коли один із нових проспектів Лісабона отримав назву проспект України".

"Чи можна такі цивілізаційні відносини порівняти із закриттям українських об'єднань в Росії, або навіть з урядовими перешкодами у функціонуванні єдиної української бібліотеки в Москві?" - вважають португальські українці.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.