Спецпроект

У Могилянці видають відоме дослідження "Геноциди Сталіна". Приїде автор

У видавничому домі "Києво-Могилянська академія" вийде друком праця відомого історика Нормана Наймарка "Геноциди Сталіна". Книга вийде у травні, тоді ж запланований візит професора Нормана Наймарка до України.

Видавничий дім Могиняки "КМ Академія" отримав ексклюзивне право на видання "Геноцидів Сталіна" українською мовою від самого автора, повідомили Zaxid.net y прес-центрі НаУКМА.

Попередня програма візиту передбачає проведення публічної лекції та презентації українського видання книги.

Обидва заходи відбудуться у Могилянці 11 травня і будуть відкритими для всіх охочих. Напередодні, 10 травня, в УНІАНі відбудеться прес-конференція професора Наймарка.

Норман Наймарк - один із найавторитетніших сучасних істориків, що досліджують історію XX століття.

У своїй праці він розглядає формування Сталіна як народовбивці, спираючись на його біографію; конкретні епізоди масових убивств у 1930-х роках (розкуркулення, голод в Україні 1932-1933 років, нищівні кампанії проти неросійських народів); Великий терор 1937-1938 років.

Рецензія на американське видання "Геноцидів Сталіна"

Вважаючи питання геноциду важливим для українців, Н. Наймарк сподівається, що "ця книжка допоможе їм ясніше усвідомити динаміку геноциду".

У передмові до українського видання Норман Наймарк зазначає:

"З багатьох причин я радий, що книжку "Геноциди Сталіна" перекладено українською і її видає всесвітньовідома Києво-Могилянська академія.

По-перше, неможливо зрозуміти репресії 1930-х років і "націоналізацію" масових вбивств (перехід від "класової" до "національної" ознаки наприкінці 1920-х - на початку 1930-х років) без вивчення центральної ролі України та українців у цьому процесі.

По-друге, ключова роль Сталіна в геноцидній політиці 1930-х років та його антагоністичне - можна сказати, українофобське - ставлення до політики, історії й культури УРСР та її народу, а надто українських селян, - це невіддільна частина історії геноциду в Радянському Союзі".

Норман М. Наймарк (Norman M. Naimark) - професор, завідувач кафедри східноєвропейських студій імені Роберта та Флоренс МакДонелів Стенфордського університету (США).

Протягом 15 років був професором історії Бостонського університету, працював у Центрі дослідження Росії у Гарвардському університеті (США).

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.