Спецпроект

У Могилянці видають відоме дослідження "Геноциди Сталіна". Приїде автор

У видавничому домі "Києво-Могилянська академія" вийде друком праця відомого історика Нормана Наймарка "Геноциди Сталіна". Книга вийде у травні, тоді ж запланований візит професора Нормана Наймарка до України.

Видавничий дім Могиняки "КМ Академія" отримав ексклюзивне право на видання "Геноцидів Сталіна" українською мовою від самого автора, повідомили Zaxid.net y прес-центрі НаУКМА.

Попередня програма візиту передбачає проведення публічної лекції та презентації українського видання книги.

Обидва заходи відбудуться у Могилянці 11 травня і будуть відкритими для всіх охочих. Напередодні, 10 травня, в УНІАНі відбудеться прес-конференція професора Наймарка.

Норман Наймарк - один із найавторитетніших сучасних істориків, що досліджують історію XX століття.

У своїй праці він розглядає формування Сталіна як народовбивці, спираючись на його біографію; конкретні епізоди масових убивств у 1930-х роках (розкуркулення, голод в Україні 1932-1933 років, нищівні кампанії проти неросійських народів); Великий терор 1937-1938 років.

Рецензія на американське видання "Геноцидів Сталіна"

Вважаючи питання геноциду важливим для українців, Н. Наймарк сподівається, що "ця книжка допоможе їм ясніше усвідомити динаміку геноциду".

У передмові до українського видання Норман Наймарк зазначає:

"З багатьох причин я радий, що книжку "Геноциди Сталіна" перекладено українською і її видає всесвітньовідома Києво-Могилянська академія.

По-перше, неможливо зрозуміти репресії 1930-х років і "націоналізацію" масових вбивств (перехід від "класової" до "національної" ознаки наприкінці 1920-х - на початку 1930-х років) без вивчення центральної ролі України та українців у цьому процесі.

По-друге, ключова роль Сталіна в геноцидній політиці 1930-х років та його антагоністичне - можна сказати, українофобське - ставлення до політики, історії й культури УРСР та її народу, а надто українських селян, - це невіддільна частина історії геноциду в Радянському Союзі".

Норман М. Наймарк (Norman M. Naimark) - професор, завідувач кафедри східноєвропейських студій імені Роберта та Флоренс МакДонелів Стенфордського університету (США).

Протягом 15 років був професором історії Бостонського університету, працював у Центрі дослідження Росії у Гарвардському університеті (США).

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.