Спецпроект

ВИДАВНИЦТВО "ДНІПРО" ВИГАНЯЮТЬ НА ВУЛИЦЮ

19 квітня 2011 року, о 10:00 Державне спеціалізоване видавництво Художньої літератури "Дніпро" виженуть із займаного ним протягом 65 років приміщення на вул. Володимирській, 42.

Про це ІП повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Виселення відбудеться в примусовому порядку згідно з постановою Господарського суду м.Києва, який повертає це приміщення одному із муніципальних підприємств.

"Незалежно від того, хто керує містом, останніми роками в Києві не припиняється практика виселення закладів культури. Я сподівався, що з усуненням від реальної влади Черновецького вона буде припинена, - сказав Бригинець. - Але, на жаль, бізнес-інтереси виявляються сильнішими за чиновників і політиків. Тому відбуваються такі дивні речі, коли видавництва ніби-то захищенні законодавством від виселень, а їх все одно виселяють, якщо не рішенням Київради, або розпорядженням КМДА, то рішенням суду".

Депутат наголосив, що відповідно до Закону "Про посилення захисту майна редакцій, ЗМІ, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок" забороняється відчуження приміщень, в яких перебувають згадані осередки.

Комедії Арістофана - видання "Дніпра" з легендарної серії "Вершини світового письменства" (1980)

Приміщення на вул. Володимирська, 42 видавництво "Дніпро" займає із 1946 року. У 2000 році у видавництва відібрали дві третини приміщення. На сьогодні займана "Дніпром" площа сягає 587,37 кв. м.

Перша сторінка не менш легендарного видання "Пригод бравого вояка Швейка" з тієї ж серії. 1970 рік

Видавництво було засноване у 1919 році як ДВУ - Державне видавництво України. До його становлення причетні Павло Тичина і Георгій Нарбут. З 1935 - Держлітвидав, з 1964 - "Дніпро".

Ще одна "дніпровська серія" - "Зарубіжна проза ХХ сторіччя". Англійська назва роману Хеллера - "Пастка-22"

В часи УРСР "Дніпро" входило до п'ятірки найбільших видавництв світу і експортувало книги до 110 зарубіжних країн. Щороку у видавництві випускалося 250-255 назв книг загальним накладом близько 14 млн примірників.

Ці книги були дефіцитом. Останній лауреат літературного Нобеля (видання 1988-го)

Протягом другої половини ХХ століття видавництво випустило понад 10 тисяч назв книжок загальним накладом близько 600 млн примірників.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.