Спецпроект

Анонс: виставка до 25-річчя Чорнобиля. Про тих, хто залишився життєлюбом

18 квітня о 19.00 в Київській міській галереї мистецтв "Лавра" відкриється виставковий проект "1986. Два погляди".

Проект складається з двох частин: фото-інсталяція "1986. Два погляди" та аудіо-відео інсталяція "Чорнобиль. Пряма мова", повідомляють його організатори.

Фото-інсталяція "1986. Два погляди"

Авторська група проекту "Школи фотографії Віктора Марущенка" показує сьогоднішнє ставлення двох різних поколінь до Чорнобильської катастрофи - щоб вплинути на "стирання" теми з суспільної пам'яті, звернути увагу на персональні долі, уникаючи оскомних форм і формулювань.

Проект, на жаль, стає ще актуальнішим у контексті японських "атомних" подій останніх місяців.

Виставка складається із фотопортретів (25 ліквідаторів, 25 молодих людей 86-го року народження), текстових матеріалів-історій.

Віктор Марущенко, керівник проекту:

"Ми працювали з двома групами людей. Перша - молоді люди 1986-го року народження, які так чи інакше мають стосунок до Чорнобильської аварії (наприклад, народжені в уражених зонах). Друга група - безпосередні ліквідатори наслідків аварії (військові, будівельники, кінооператори, пілоти, дозиметристи та інші).

Приділивши увагу конкретним людським історіям та спілкуванню, ми хотіли дослідити ставлення до Чорнобильської катастрофи двох поколінь і таким чином з'ясувати, що сталося у головах людей за 25 років".

Аудіо- та відео інсталяція "Чорнобиль. Пряма мова"

Інсталяція "Чорнобиль. Пряма мова" - явище для України абсолютно нове, це незвична суміш аудіо-книги та відео-портрета. Глядачі зможуть побачити емоції людей, які прослуховують аудіо записи власних історій, котрі вражають своєю глибиною.

Новий погляд на долі людей, що постраждали від аварії на ЧАЕС, змінює традиційне уявлення про жертв аварії, адже вони є справжніми життєлюбами - події 1986 року змінили їхні долі, але не зламали бажання жити.

Історії людей створюють цілісну картину з документальною сюжетною лінією. Без монотонного голосу диктора за кадром, мертвої статистики, коментарів експертів і колишніх партійних керівників - лише пряма мова тих, хто безпосередньо приймав участь у ліквідації наслідків.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.