Спецпроект

ФРН передала Україні дані про 150 тисяч радянських полонених (ОНОВЛЕНО)

Об'єднання "Саксонські меморіали в пам'ять жертвам політичного терору" (м. Дрезден, ФРН) передало Службі безпеки України електронну базу даних на 150 тисяч радянських військовополонених періоду Другої світової війни.

Про це повідомляє прес-служба СБУ.

Служба безпеки України бере участь у цьому гуманітарному дослідженні з 2004 року, коли між об'єднанням "Саксонські меморіали" та СБУ було підписано угоду про спільне вивчення архівних документів періоду Другої світової війни стосовно долі радянських та німецьких військовополонених.

Міжнародний проект передбачає виявлення, опрацювання архівних документів, створення електронних баз даних та обмін інформацією про радянських і німецьких військовополонених та інтернованих осіб періоду Другої світової війни.

Йдеться про німецькі документи, облікові картки німецьких таборів, документи радянських фільтраційних таборів та таборів німецьких військовополонених на території України.

Звертаючись до присутніх, заступник голови СБУ Володимир Хімей наголосив: "Розгортаючи цей проект, ми тим самим розвиваємо культуру пам'яті, яка має бути у кожній цивілізованій державі - пам'яті про своє минуле".

Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні д-р Гаймзьот Ганс-Юрген підкреслив: "Доля радянських солдат у Німеччині є  однією із сумних сторінок нашої історії. І тому для Німеччини особливе зобов'язання  - дослідити долю кожного з  тих, хто загинув у часи деспотизму та свавілля".

З часу, що пройшов після підписання угоди, ГДА СБУ здійснив масштабну пошукову роботу і поповнив базу даних стосовно 26 тисяч осіб.

Ця інформація використовується Об'єднанням "Саксонські меморіали" для створення єдиного банку даних на радянських військовополонених, сформованого за архівними матеріалами Росії, Білорусії, України та інших країн. 

Цей масштабний дослідницький міжнародний проект "Радянські та німецькі військовополонені та інтерновані. Вивчення питань історії Другої світової війни та післявоєнного періоду" німецьке громадське об'єднання "Саксонські меморіали" започаткувало за підтримки уряду ФРН у 1999 році.

Служба безпеки України у свою чергу передала представникам німецької делегації диск з інформацією на 1840  радянських військовополонених.  

Використання створеної бази даних дає змогу пришвидшити опрацювання звернень громадян, які досі не знають долі своїх рідних, і проводити пошукові роботи.

Наразі ця інформація наявна у вільному доступі в Інформаційно-довідковому залі Галузевого державного архіву Служби безпеки України, а також у всіх регіональних органах СБУ.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.