Спецпроект

Анонс: вшанування жертв концтабору в центрі Львова (ФОТО)

У понеділок 11 квітня у Львові відбудеться освячення пам’ятного хреста на території колишнього концтабору "Шталаг-328" (біля північного форту №1 оборонного комплексу львівської "Цитаделі").

Акція присвячена Міжнародному дню визволення в’язнів нацистських концтаборів, повідомляють організатори.

Згідно з архівними матеріалами СБУ, у таборі "Шталаг-328", розміщеному в єдиному в Україні вцілілому комплексі австрійських фортифікацій XIX-го сторіччя, з 1941 до 1944 років утримувались військовополонені: українці, росіяни, євреї, французи, бельгійці і навіть італійці, які відмовлялися воювати за режим Муссоліні. Їх тримали у жахливих умовах, під відкритим небом, без їжі.

Комендантом таборової поліції працював Андрій Якушев, за національністю мордвин, народився в Росії. Він був найжорстокішим катом. У 1977 році, за доказами радянського слідства, Якушев був засуджений до розстрілу.

 Хрест, який буде освячено. Вдалині видно цитадельний форт. Ц

Городяни постійно чули постріли і крики з гори концтабору, бачили дим від спалених тіл. Але про ці жахливі сторінки на "Цитаделі" не написано жодного слова, немає хреста, пам'ятної таблички. Зате на території розташувались комерційні структури і збудований готель до Євро-2012.

Нагадаємо, що в березні цього року група нагороджених званням "Герой України" (серед них Роман Іваничук, Борис Возницький, Юрій Шухевич, Степан Хмара) звернулася до президента Януковича з проханням надати комплексові "Цитадель" статус національної пам'ятки - меморіалу міжнаціональної пам'яті, що не дозволить приватизувати місце масових смертей.

"Недоречні розваги там, де загинули 140 тисяч українців, росіян, французів, бельгійців, італійців, євреїв, людей інших національностей", - зазначив колишній політв'язень Юрій Шухевич (син командира УПА Романа Шухевича).

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.