Спецпроект

В панорамах Google з'явилися історичні пам'ятки Європи (ФОТО)

Панорами Street View стають доступними для тих місць, яких раніше не було видно на мапах Google - в тому числі можна порозглядати пам'ятки Італії та Франції.

Про це повідомляє ITC.ua.

З недавнього часу Google почала застосовувати не тільки машини для зйомки панорам свого сервісу Google Street View. Велосипеди, снігоходи, і інші компактні засоби пересування дозволяють дістатися туди, куди фотоавтомобілі компанії не могли заїхати.

Відповідно з'явилася можливість робити панорамні зображення не тільки для міських вулиць і доріг. Тепер панорами для відомих історичних місць будуть доступні також на карті Італії та Франції.

Аппієва дорога. Скріншот із Google Street View

Pимський Колізей, побудований в першому столітті, став одним з перших архітектурних пам'яток, який можна відвідати в Street View і віртуально вивчити зсередини, а не тільки зовні.

 Колізей

Крім кількох пам'яток у Римі, доступні також панорами у Флоренції, і деякі відомі історичні місця у Франції.

Фонтенбло - палац епохи Ренесансу, де з XVI до XIX сторіччя жили французькі монархи

З повним списком доступних пам'яток можна ознайомитися тут.



 Санта Марія дель Фьоре - кафедральний собор Флоренції. Саме тут мала стояти статуя Давида, зроблена Мікеланджело

Нагадаємо, що українські замки і храми з повітря можна побачити на вітчизняному сервісі карт.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.