Спецпроект

Гроші на пам'ятник Бандері можна взяти в губернатора Януковича

Голова Львівської обласної організації ВО "Батьківщина" Роман Ілик запевняє, що гроші на добудову пам'ятника Степанові Бандері можна взяти з Львівської облдержадміністрації, якщо вона сплачуватиме за оренду приміщень обласної ради.

На прес-конференції Ілик зазначив, що комунальні приміщення мають максимально ефективно використовуватися. Попри те, для Львівської ОДА облрада попереднього скликання встановила орендну плату за приміщення обласної ради розміром 1 грн. за м кв.

"Але навіть цієї символічної плати ЛОДА не заплатила, і на початку цього року обласна рада прийняла рішення, що пробачає адміністрації усі борги. Зокрема тому, що ЛОДА не має передбаченої такої статті витрат, а потім ми говоримо, що не маємо де взяти гроші на добудову пам'ятника Бандері. Ось ці гроші лежать", - сказав Роман Ілик, якого цитує Zaxid.net.

Як відомо, вже кілька років добудову меморіалу провідникові ОУН Степанові Бандері, який розташований на однойменному проспекті у Львові, заморожено через брак коштів.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.