Спецпроект

У Севастополі так і не відкрили пам'ятний знак винищувачу білогвардійців

У Севастополі не відбулося анонсованого на сьогодні відкриття анотаційної дошки радянському діячеві Гавену.

Проанонсованого на 4 березня відкриття в Севастополі анотаційної дошки діячеві часів Громадянської війни Юрію Гавену не відбулося.

Як передає кореспондент УНІАН, у Гагаринській райдержадміністрації Севастополя, відповідальній за проведення даного заходу, повідомили, що виникла в Севастополі полеміка навколо постаті радянського державного і партійного діяча Юрія Гавена дала «підстави для відкликання своєї участі в ініційованому встановленні жителями вулиці Гавена анотаційної дошки".

"З ініціативою встановлення анотаційної дошки виступили жителі вулиці. На нас з проханням про сприяння вони вийшли через депутата міськради. І ми були готові допомогти. Однак, враховуючи виниклу ідеологічну полеміку, з метою недопущення відкритого конфлікту між простими жителями, було ухвалено рішення відкликати участь нашої адміністрації в даному заході», - пояснила онлайн-газеті "Новий Севастополь" заступник голови Гагарінської РДА із соціальних і гуманітарних питань Світлана Кожаєва.

Попри відміну офіційної церемонії відкриття анотаційної дошки, вранці біля будинку 14а на вулиці Гавена зібралася група ініціаторів, а також противників встановлення анотаційної дошки.

Нагадаємо, із засудженням намірів встановити анотаційну дошку організаторові червоного терору проти білогвардійців Юрію Гавену виступили громадський комітет "Український Севастополь" та інші громадські організації.

Година папуги. Погані передчуття професора Свяневича

"Я аніскільки не сумнівався, що вступ Радянської Росії у наші східні воєводства буде означати для них кінець існуючому там польському впливу і відрив тих територій від Польщі. Я не був би проти передачі тих воєводств незалежним Україні і Білорусі, якби такі існували, але не бачив сенсу в передачі їх Радянському Союзу". Як професор Свяневич передбачив Велику війну.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.