Спецпроект

На Черкащині встановлять пам’ятник Богуну

У Монастирищі Черкаської області буде встановлено пам’ятник Івану Богуну.

Про це повідомляє прес-служба Черкаської облради.

Макет пам'ятника презентували для обговорення та спільної оцінки членам колегії відділу культури і туризму райдержадміністрації.

Копію пам'ятника створено членом Спілки художників України Валерієм Д'яконовим за сприяння головного технолога фізико-технологічного інституту металосплавів Національної академії наук України Володимира Мельника

 

З ім'ям Богуна Монастирищину пов'язав бій козацького та польського війська у березні 1653 року.

15-ти тисячне військо гетьмана Чернецького захопило і зруйнувало Немирів, Погребище, Кальник, наближалося до Умані, де перебував Іван Богун, котрий вирішив дати бій саме в Монастирищі, бо вали, рови, двометровий частокіл не давали можливості ворогу взяти фортецю.

"Обороняла її сотня козаків на чолі з сотником Дрозденком. Богун з'явився з тилу, з козаками, які були переодягнені під татар. Поляки тікали. Тоді на допомогу Богуну спішив сам Б.Хмельницький, проте запізнився. Довідавшись про блискучу перемогу, був дуже задоволений і сміявся з польської шляхти", - так свідчить про події далеких літ літопис Монастирищини. 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.