Спецпроект

Табачник: Голодомор – трагедія не лише українського народу

Спроба розділити жертв Голодомору 1932-33 років за етнічним чи національним принципом є найбільшою наругою над їхньою пам’яттю, вважає міністр освіти Дмитро Табачник.

Про це він сказав у парламенті під час години запитань-відповідей до уряду.

"Під час Голодомору в Україні вмирали від голоду українські, російські, польські, молдавські села. Якщо проаналізувати списки померлих від голоду, там є люди абсолютно всіх національностей, які мешкали в Україні", - заявив Табачник.

Він також попросив не спекулювати його позицією з приводу Голодомору.

"Як міністр освіти впродовж року я жодного слова ніде не говорив про Голодомор. Я і тоді, і зараз кажу, що Голодомор 32-33 років - це величезна трагедія українського, російського, казахського та інших народів. І цю позицію давно доведено вченими не з Росії, не з України, а західними", - сказав він.

Сімейні перекази читачів ІП у проекті "Історія Голоду"

"Якщо говорити про найбільші у питомій вазі втрати сільського населення, то найбільше вимерло від великого Голоду селян в Саратовській області - 43%. Але загальна кількість померлих значно більша в хліборобських районах України", - додав Табачник.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.